top of page

ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

0.jpg
б.jpg

 Правила поведінки здобувачів освіти

21 серпня набрав чинності наказ МВС від 25.06.2020 №488

Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)

 Акція 16 днів проти насильства

     В Україні стартувала акція «16 днів проти насильства». Вона розпочинається 25 листопада – в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням конституційних прав.

     Сьогодні гімназисти стали учасниками акції «День Білої Стрічки». Саме символом проти всіх форм насильства над жінками є біла стрічка.

Дуже важливо, щоб кожен з нас усвідомив, що насилля проти жінки – це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у XXI сторіччі, потерпають українські жінки.

259960672_1114727259271406_4524422038552665957_n.jpg
260332620_1114727282604737_6902345974601305680_n.jpg
259137163_1114727319271400_2579530564031374013_n.jpg
261044148_1114727302604735_647841999186438335_n.jpg

Холод (порозуміння)

Толерантність

3.jpg

4 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у закладах освіти

 

    З 2020 року, за рішенням ЮНЕСКО, у перший четвер листопада відзначається Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у школі. Це важливе нагадування для всього світу про те, що будь-яка форма насильства, пов'язаного зі школою, порушує право на освіту, здоров'я та добробут учнів. Тема цього року – "Боротьба із залякуванням в інтернеті та іншими формами онлайн-насильства за участю дітей".

    У зв'язку з пандемією COVID-19 життя та освіта дітей все частіше відбуваються онлайн. Цей день закликає людей усвідомити проблему онлайн-насильства та кіберзалякування, їх наслідків і необхідності покласти їм кінець. Онлайн-насильство не обмежується шкільними приміщеннями, проте система освіти відіграє важливу роль у вирішенні проблем онлайн-безпеки та використання технологій. 

Варто зауважити, що булінг (цькування) відрізняється від сварки або конфлікту між дітьми кількома типовими ознаками:

  • по-перше, це систематичність (повторюваність) діяння - вчинення різних
    форм насильства двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж особи;

  •  по-друге, булінг (цькування) майже завжди має злий умисел, коли метою
    дій кривдника є умисне заподіяння психічної та/або фізичної шкоди;

  • по-третє, для булінгу (цькування) характерний дисбаланс сил - владний
    дисбаланс між кривдником і потерпілим, різниця уфізичному розвитку, соціальному статусі, стані здоров’я (наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб)тощо;

  • по-четверте, відсутність розкаяння у кривдника.

       Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:  

     Кривдниками найчастіше стають ті, хто росте без заборон та авторитету дорослих. Їм дуже часто не вистачає уваги з боку дорослих і поваги до їх особистості, через що їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших. У більшості таких дітей яскраво виражені нарцисичні та лідерські риси характеру. 

     Авторитет кривдника піднімається не за рахунок особистих досягнень, а шляхом приниження інших, демонстрації своєї сили та переваги над слабшими. 

Вони нечутливі до страждань інших і можуть сприймати булінг (цькування) по відношенню до інших як розвагу, ніколи не розкаюються у вчиненому. Кривднику можуть бути притаманні садистські нахили, що проявляється в отриманні задоволення від процесу цькування.

     У разі, якщо булінг (цькування) вчиняється групою осіб, то зазвичай серед кривдників виділяється лідер, а також один або кілька послідовників. Послідовники позитивно ставляться до знущань та беруть активну участь в них, але зазвичай не є їх ініціаторами та не грають провідної ролі. Вони можуть отримувати задоволення від того, що когось на їхню думку «справедливо» покарано, коментувати те, що відбувається, знімати на відео, поширювати це в Інтернеті. Це дає групі внутрішній імпульс, з одного боку, а з іншого - створює ефект причетності, згуртування. Інший результат спільного цькування – послаблення почуття відповідальності за свої дії. «Там був не тільки я», – кажуть, щоб виправдати себе діти.

      Треба зазначити, що об’єктом булінгу (цькування) може стати будь-хто. Найчастіше в розряд потерпілого (жертви) булінгу (цькування) потрапляють діти, які чимось відрізняються від своїх ровесників: фізичними даними, особливостями розвитку (гіперактивні, з синдромом дефіциту уваги, заїканням тощо), рівнем успішності, матеріальним становищем, заниженою самооцінкою, вираженим почуттям провини та невдоволенням собою тощо.

      Разом з цим, дослідники стверджують, що  важливим чинником, котрий впливає на прояви булінгу в колективі є соціальний контекст. Це соціально-психологічний клімат у сім’ї, культурні норми, соціальна та економічна нерівність, вплив інформаційних технологій (ЗМІ, інтернет, ігри  тощо).

  Несприятливий соціально-психологічний клімат в закладі освіти, стрес від навчання внаслідок перевантаження,відносини з однолітками та вчителями  сприяють появі конфліктів, проявів насильства та їх перехід в булінг.

     Імовірність прояву насильства в закладі освіти підвищується через соціально-психологічне неблагополуччя в  сім’ї, відсутність контролю за  життям дитини з  боку батьків, насильство у стосунках між батьками і з боку батьків, відсутність теплих довірчих взаємин з батьками. Нерідко кривдниками стають діти, батьки котрих вчать їх поводитись домінантно, пригнічувати інших та відстоювати свої інтереси будь-якою ціною.

      Учні з  більш забезпечених сімей або  з вищим соціальним статусом можуть зневажати дітей з  сімей із  низьким рівнем доходів. Мігранти та  представники етнічних меншин частіше за інших зазнають цькування у школі.

      На данний момент, у зв’язку з пандемією COVID-19 діти все частіше використовують Інтернет та сучасні інформаційні комунікації, що сприяє кібер-булінгу. Діти створюють вебсторінки та сайти, де вільно спілкуються, образливо коментують інших, поширюють плітки особистого характеру; всіляко принижують своїх жертв. У такому просторі не існує жодних бар’єрів, лише натисканням кнопки, образлива інформація поширюється серед тисяч людей.

Насильство в закладі освіти – результат складної взаємодії особистісних, сімейних та соціальних факторів.

   Варто пам’ятати! Булінг (цькування) ніколи не припиняється самостійно – потрібно втручання сторонніх осіб, захист і допомога потерпілому, кривднику тасвідкам.

bottom of page